Навесні 2023 року Державній екологічній інспекції Поліського округустало відомо про факт самовільної порубки дерев у водоохоронній зоні поблизу села Несолонь.
Під час обстеження інспектори встановили, що порубку здійснили в межах
ландшафтного заказника місцевого значення «Зелена лагуна» — об’єкта
природно-заповідного фонду України. На земельних ділянках водного фонду
зафіксували незаконне видалення 104 дерев берези, вільхи та осики. Порубку
виявили на тій частині заказника, щодо якої охоронні зобов’язання взяла на себе
Брониківська сільська рада.
Інспекція встановила, що розмір завданих довкіллю збитків становить 5
982 748,86 грн.
Заказник «Зелена лагуна» створили рішенням Житомирської обласної ради у
2020 році. Його загальна площа становить 97,9917 га. Охоронні зобов’язання щодо
84 га земель водного фонду в межах заказника взяла на себе Брониківська
сільська рада. Водночас охорону 13,9917 га земель лісогосподарського
призначення забезпечує ДП «Звягельський лісгосп АПК». Заказник створено для
збереження природних комплексів уздовж річок Тня і Тенька, зокрема видів, занесених
до Червоної книги України, та рідкісних рослинних угруповань Зеленої книги
України.
Відповідно до статті 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд
України», охорона територій та об’єктів природно-заповідного фонду відповідних
категорій покладається на підприємства, установи й організації, у віданні яких
вони перебувають. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні
адміністрації та їхні виконавчі органи мають сприяти охороні й збереженню таких
територій, а також виконанню покладених на них завдань.
Це означає, що взяті охоронні зобов’язання не можуть залишатися лише документом. Вони передбачають реальну відповідальність за належне збереження території, контроль за її станом і вжиття заходів для запобігання порушенням, зокрема незаконним порубкам.
Крім того, стаття 64 цього Закону передбачає дисциплінарну,
адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність за порушення
законодавства про природно-заповідний фонд. Серед таких порушень — здійснення
забороненої діяльності в межах природоохоронних територій, невжиття заходів для
запобігання шкідливому впливу та пошкодження чи знищення природних комплексів.
Після виявлення порубки Інспекція звернулася до правоохоронних органів
для встановлення осіб, причетних до правопорушення. Однак, за інформацією
Звягельського районного відділу поліції та окружної прокуратури, встановити
осіб, які вчинили порушення, не вдалося.
Інспекція направила Брониківській сільській раді претензію з вимогою
добровільно відшкодувати завдані довкіллю збитки. Оскільки підтвердження їх
відшкодування не надходило, Інспекція звернулася до суду з позовом.
Правовою підставою для стягнення коштів стала частина друга статті 107
Лісового кодексу України. Вона передбачає відшкодування збитків, завданих лісу,
не переданому в користування, органом місцевого самоврядування, на території
якого розташований ліс, якщо осіб, винних у заподіянні шкоди, не встановлено.
21 жовтня 2026 року Господарський суд Житомирської області ухвалив
рішення, яким задовольнив позовні вимоги. Суд постановив стягнути з
Брониківської сільської ради майже 6 млн грн збитків, завданих довкіллю.
Окремо питання збереження «Зеленої лагуни» розглядав Житомирськийокружний адміністративний суд. Ця справа стосувалася не відшкодування збитків
за порубку, а бездіяльності щодо винесення меж заказника в натуру.
Суд повністю задовольнив позов, поданий прокуратурою, визнав протиправною бездіяльність Брониківської сільської ради щодо невжиття заходів для винесення в натуру меж земель водного фонду заказника та зобов’язав раду забезпечити виконання цих робіт.
«Йдеться не просто про самозаліснену земельну ділянку чи ліс, не
переданий у користування. “Зелена лагуна” — це об’єкт природно-заповідного фонду,
який має особливий охоронний статус. Він не може залишатися без належної
охорони, адже його збереження є прямим обов’язком юридичних осіб, на які
покладено відповідні охоронні зобов’язання.
Брониківська сільська рада взяла на себе охоронні зобов’язання щодо
земель водного фонду заказника. Відтак рада мала не лише контролювати стан цієї
території та забезпечувати збереження її природних комплексів, а й вживати
заходів для запобігання незаконним порубкам та іншим порушенням. Однак належних
заходів реагування не було вжито, а завдані довкіллю збитки добровільно не
відшкодовано.
Водночас охорона природно-заповідної території передбачає не лише
запобігання порушенням, а й належне оформлення її меж. Під час планових
перевірок органу місцевого самоврядування Інспекція окремо наголошувала на
необхідності винесення меж заказника в натуру. Ми також неодноразово звертаємо
увагу органів місцевого самоврядування на потребу розробляти відповідні проєкти
землеустрою, передбачати в них відомості про природоохоронний статус земель і
вносити необхідну інформацію до Державного земельного кадастру.
Це не формальність, а важлива умова належного обліку та захисту
природоохоронних територій. Саме тому питання меж заказника “Зелена лагуна”
також стало предметом окремого судового розгляду», — зазначив начальник
Державної екологічної інспекції Поліського округу Євгеній Медведовський.